Поднять вверх

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5
Раньше мне казалось, что сценарий — это 99% успеха. Если сценарий крутой, то фильм или сериал обязательно выстрелит, а потом я понял, что далеко не все зависит от сценария. Есть огромное количество историй, которые были испорчены по тем или иным причинам. Создание фильма или сериала — это сложная задача, нужно, чтобы все винтики сошлись в единый механизм.
Кино — это сжатый сгусток информации, мыслей, которые на тебя выбрасывают в течение 10 минут. В сериале можно разными приемами историю вытянуть; даже если она где-то просела, ее можно вернуть. В кино зритель такого не простит, поэтому кино — это всегда огромная ответственность. В кино все без исключения: актеры, режиссеры, сценаристы, операторы, должны существовать в более напряженном формате.
Мне кажется, в творчестве никогда ничего не надо бояться. Это такая сфера, в которой только экспериментами, пробами, попытками, смелыми шагами можно чего-то добиться. Если все время сидеть и переживать, что кто-то не посмотрит, кому-то не понравится, то надо уходить из профессии. Все великие художники становились таковыми за счет экспериментов.
Не стоит относиться к кино как к реальности, как к хронике из газет, это же образ мира, данный нам для того, чтобы мы осознавали самих себя, заставляющий задуматься над собственным уделом.
Надо снимать сердцем, совершенно искренне и максимально честно относясь к материалу, к себе самим и к будущему зрителю.

А.Д. Молодцов

djДетский международный киножурнал "Байки" был основан в мае 2014 года. За это время были организованы съёмки в 25 городах Украины. Киножурнал включает в себя не только юмористический жанр. В сериях можно увидеть и драматургию и даже фантастику. В роли актеров выступают дети, возрастом от 5 лет. Приходи на кинопробы и ощути на себе закадровую жизнь кино.

Телефон: +38 (099) 779 30 22

e-mail:kinogurnalbayki@gmail.com

Get Adobe Flash player

Киношкола в Мариуполе

Съёмки в Киеве

Кинопробы в Черкассах

Съёмки в Запорожье

Кастинг в Сумах

Кинопробы в Кропивницком

Съёмки в Бердянске

Кинопробы в Ровно

Кинопробы в Варшаве

График съёмок

3 - 4.11 съемки в Кропивницком

6 - 8.11 съемки в Мариуполе

10 - 14.11 съемки в Киеве

15 - 16.11 съемки в Сумах

18.11 премьера в Бердянске

20 - 25.11 съемки в Смеле

26 - 28.11 съемки в Ровно

1.12 премьера в Черкассах

2.12 премьера в Киеве

4 - 6.12 съемки в Бердянске

8-9.12 съемки в Кривом Роге

11 - 13.12 съемки в Бердянске

15-16.12 съемки в Кривом Роге

18 - 20.12 съемки в Запорожье

22-23.12 съемки в Кривом Роге

25 - 27.12 съемки в Запорожье

17 - 21.01 съемки в Мариуполе

24 - 29.01 съемки в Днепре

31.01 - 05.02 съемки в Смеле

6 - 11.02 съемки в Черкассах

16 - 21.02 съемки в Киеве

26 - 28.02 съемки в Сумах

2 - 6.03 съемки в Мариуполе

11 - 16.03 съемки в Бердянске

20 - 22.03 съемки в Сумах

25 - 28.03 съемки в Днепре

30-31.03 съемки в Кривом Роге

4 - 8.04 съемки в Мариуполе

10 - 11.04 съемки в Днепре

13-14.04 съемки в Кривом Роге

16 - 18.04 съемки в Киеве

20-21.04 съемки в Кривом Роге

23 - 26.04 съемки в Смеле

3 - 5.05 съемки в Киеве

16 - 20.05 съемки в Мариуполе

22 - 23.05 съемки в Смеле

24 - 29.05 съемки в Черкассах

Медиа поддержка

   19478157_1818997568116189_1723710090_n.jpgНе можно не дооцінити досвід і гіганську працю видатного письменника-сценариста кіножурналу Байки. Людини, яка створює не лише сценарії, а й вкладає своє життя, досвід, переживання, знання і неймовірну позитивну енергетику, якою пронизані всі репліки. Світ, який створюється навколо дитячих сюжетів Андрієм Вадимовичем, повчає нас сприймати світ через усмішку і любов. Світ, думки і досягнення відомого письменника як на Україні, так і за її межами, сценариста кіножурналу Байки, Андрія Вадимовича Шаргородського і не тільки ...

     Доброго дня Андрій Вадимович, перед тим як ми почнемо бесіду, хочеться привітати Вас з 57-річчям та побажати Вам від щирого серця неперервного натхнення і неймовірних творчих злетів, а Вашим діткам і онукам - кріпкого здоров'я! О тож, з Вашого дозволу, почнемо з простого, але, тим не менш, важливого питання:

 

       От навіщо Ви пишете? Що для Вас є література: покликання, робота чи може просто хобі?

- Звичайно, спочатку це було хобі. Я закінчив в 15 років Малу академію наук, на факультеті журналістики і почав писати спочатку замітки до газети і журнали, потім невеликі розповіді. Минув час, і тепер письменник – моя професія.

Андрій Вадимович, а хто ж Вас навів на такий серйозний крок, як стати письменником або це було власне рішення? Нащо воно Вам здалося =) ?

- Це було в сьомому класі. Нам задали зробити переклад знаменитого вірша Гете «Лорелей». Вчителька віднесла мій переклад в місцеву газету і його опублікували. Так що саме мій вчитель німецької мови і підштовхнула мене на письменницьку діяльність.

Напевно, Ви ще з дитинства мріяли стати письменником? Або все було спонтанно і непередбачувано?

- У четвертому класі я написав статтю міністру лісової промисловості. В ньому я, по-дитячому, проаналізував ситуацію з проблемою викидиваємих після Нового Року ялинками і запропонував йому збирати їх, а потім робити з них олівці. Про це дізнався все наше місто і всі стали називати мене письменником. Кличку таку дали, а потім вже були і переклад «Лорелей» та Мала Академія Наук і написання різних творів.

Розкажіть про Ваш перший серйозний твір? Що Вас спонукало або надихнуло на його написання?

- Свій перший вагомий твір я написав після того, як помер мій дідусь. В юності я випадково був присвячений у таємницю періоду Великої Вітчизняної війни. Це історія про те, як він служив в таборах. Ця історія настільки мене вразила, що після того, як його не стало, я тут же взявся за перо.

 

В яких жанрах Ви працюєте і як давно пишете? Ваш самий улюблений жанр?

- Мій найулюбленіший жанр: міні романи. По-перше, вони читаються за годину-дві. По-друге, у таких творах події 

описуються швидко, без великих відступів і тому вони легко читаються. І, по-третє, в наше століття швидкостей у людей залишається дуже мало часу для читання, а міні роман дозволяє їм прочитати твір по дорозі на роботу, в метро або в електричці. А взагалі я пишу і повісті та оповідання. Багато в моїй творчості та поезії. Останнім часом багато пишу публіцистики.

Ви – автор багатьох книг, які мають успіх не тільки на теренах нашої країні, але і далеко за її межами. Як ви вважаєте, в чому запорука Вашого успіху?

- У своїх творах я кожен раз доводжу людям, що вищий дар, який нам дістався – це любов! Немає нічого прекраснішого, ніж добрі, лагідні стосунки в родині. Я намагаюся донести своїм читачам, що саме любов між чоловіком і жінкою здатні врятувати світ. Так говорили багато класиків, те саме стверджую і я.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про вручення Московської Міжнародної Літературної премії 2016 року. Серед небагатьох нагороджених 1-2 ступенем – Ви і Михайло Задорнов. Завдяки яким творам Вам вдалося «обігнати» багатьох колег по «літературному цеху» і бути в числі переможців? Про що ж цей доленосний твір (твори), що власне і призвело до таких результатів?

Серед нагороджених були і Едуард Успенський, автор мультфільмів нашого дитинства, і Сергій Лук'яненко, знаменитий письменник-фантаст і ще 6 людей. На початку 2016 року мене запросили видати в престижній серії «Сучасники і класики». Я надав для вибору матеріал на три книги, і, на мій подив, всі вони були видані. Серед робіт, роман «Почнемо з кінця» був визнаний найкращим твором року. Також багато відзначили мої роботи «Жіночі сльози: 250 відтінків мокрого» і роботу в жанрі фантастики «До і після». Ось, в сукупності мене і висунули, а потім і присвоїли почесне звання.

Ви володар почесного звання «кавалера медалі імені С. Я. Надсона». Прийміть наші щирі вітання з цього приводу. Як довго Ви до цього йшли? Розкажіть трохи про твори, які посприяли цьому досягненню?

За два останніх роки я отримав кілька престижних нагород і медалей. Це медаль премії імені Адама Міцкевича, і медаль премії імені Мацуо Басьо. Медаль премії імені С. Я. Надсона була мені надана за роботи «Параскино озеро» і «Царицино». Це твори про простих людей зі складною долею, які не впали духом і з гідністю витримали усі випробування.

Не можна не відзначити одне з останніх Ваших досягнень на міжнародному літературно-музичному фестивалі «Ялос-2017», де Ви стали заслуженим володарем гран-прі. Поділіться враженнями та емоціями, які переповнювали в той момент?

Гран-прі фестивалю Ялос я отримую другий рік поспіль. В минулому році гран прі було присуджено мені за публіцистичну працю про Ангелу Меркель, а в цьому році я став почесним володарем гран-прі та почесним званням «Письменник року». Емоції? Так, приємно звичайно отримувати престижні нагороди, але я пишу не для цього. Читач – ось мій головний суддя!

Андрій Вадимович, якщо не секрет, над чим Ви зараз працюєте та до яких творів нам слід готуватися?

Скоро виходить моя чергова, десята книга «Цироз совісті», в якій будуть представлені твори про війну. Наступна книга, яка запланована до виходу в цьому році – про кохання.

З точки зору письменника, якими якостями повинен володіти юний актор кіножурналу Байки для успішної інтерпретації?

Для будь-якого актора головне – вміти «вжитися в роль». На жаль, не всі наші юні актори володіють таким даром. Але це і зрозуміло. Вони звикли заучувати уроки і механічно відтворювати запам'ятовуватися. Так часто буває і на знімальному майданчику. Хлопці вимовляють свої монологи практично не вникаючи в суть. А це, не в останню чергу, провина дорослих, які готують їх до ролі.

Що вас надихає на написання сценаріїв для дитячого всеукраїнського кіножурналу Байки?

Багатий життєвий досвід. Моє дитинство проходило дуже бурхливо, у мене четверо дітей і стільки ж онуків. Тому матеріал, який я пишу, узятий в основному від них і мого життя. Ну і, безумовно, надихає моя уява, яка притаманна письменникам і це здорово допомагає.

У Вас є улюблена серія кіножурналу Байки, яку, на Вашу думку, актори інтерпретували ось так, як Ви спочатку це бачили?

Поки що немає! Справа в тому, що режисери, отримавши від мене сценарії, дуже часто інтерпретують його по-своєму. З одного боку це добре, бо вони краще знають своїх артистів, а з іншого втрачається гострота задуму. Тому ідеально початковий задум ще не втілив ніхто. Хоча робіт, які були дуже непогано знято – вже достатньо. Взяти, приміром, останній, 84 сезон у Харкові. Дуже гарні вийшли серії, і у мене великих претензій до знімальної групи і артистам немає.

Як би Ви охарактеризували сучасні тенденції літератури в Україні та світі? У чому їх особливості?

Основних тенденцій кілька. Перша – це так зване «пристосуванство». Автори намагаються догодити читачеві, щоб книги добре розкуповувалися. У той же час письменники хотіли б, щоб добре виглядати в очах влади, щоб отримувати від неї якісь дивіденди. Друга тенденція це «рамочность» літератури. Всі письменники намагаються зараз не творити, а працювати за шаблонами. Таких шаблонів зараз безліч і всі вони гарантують успіх. Це все має мало спільного з справжнім мистецтвом і творчістю.

Як Ви вважаєте, який найбільш популярний літературний жанр серед українських читачів? Як сильно ми тримаємо позиції країни, яка любить читати в порівнянні з іншими країнами?

Важко відповісти однозначно, але українські читачі мало відрізняються від читачів з інших країн. Судячи з листів, відгуками і коментарями до мене і моїх творів, найбільш затребувані зараз мелодрами, фантастика і політичні детективи. Дитячою літературою, на жаль, мало цікавляться.

Ви любите читати електронні книги або віддаєте перевагу звичайній книзі?

Безумовно, паперова книга для мене більш краща. Я взагалі намагаюся якомога менше долучатися до різних гаджетів і новинок електроніки. Це все атрофує наш мозок і не може бути корисним. Однак на практиці, як ми бачимо, відбувається зворотне.

Розкажіть про Ваш улюблений твір? Яку книгу (книги) Ви би назвали «еталонном» літерарного мистецтва?

Моя улюблена книга – «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова. А еталоном у творчості для пишучого людини може бути тільки прагнення написати самому найкращу книгу в світі.

Назвіть декілька сучасних письменників (класиків), чиїми творами Ви «зачитувалися (тесь)»?

Це великий список. Серед величезної кількості талановитих авторів та їх творів хочу виділити таких відомих майстрів як Гете, Шекспір, Пікуль, Булгаков, Ремарк, Толстой, Проскурін, Хейлі, Іванов та багато-багато інших. Я багато читав, у нас вдома була велика бібліотека. А інтернету, на щастя, тоді не було!

Андрій Вадимович, поділіться будь-ласка з нашими читачами, про що Ви мрієте і яка Ваша заповітна мрія?

Все, про що я мріяв у молодості – збулося! Мені гріх скаржитися на щось. Але все-таки про одне я мрію досі: побачити, як наш світ зміниться на краще. Де не буде воєн, голоду і несправедливості. Щоб всі ми були щасливі.

А чи вірите Ви в чудеса? Як Ви гадаєте, у чому полягає чудо нашого світу?

Чудо нашого світу в тому, що він унікальний. І так хочеться, щоб наші діти та онуки жили в гармонії з природою і навколишнім середовищем. А чудеса? Звичайно я в них вірю!

Що, по-вашому, є справжне щастя у нашому світі?

Щастя - це вміти творити добро. І звичайно щастя - це любов! Я глибоко впевнений в тому, що з нами не може статися нічого поганого. Ми не просто так з'явилися на цьому світі і не просто так з нього йдемо. Головне – бути самим собою, ж

ити серцем і душею.

 

Хочу подякувати Вам, Андрій Вадимович, за таку чудову нагоду почути ваші думки та поринути у Ваш творчий світ. Від імені всього колективу всеукраїнського кіножурналу Байки, бажаємо Вам ніколи не зупинялись на досягнутому та завжди тримати курс вперед. Хай Вас Бог береже.    

 

Наш канал

Регистрация

Календарь

Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру